(перевод с украинского) Раздумывала над важностью непрерывной молитвы — согласно стихам: «Непрестанно молитесь!» (1Фес. 5:17), «Итак бодрствуйте на всякое время и молитесь…» (Лук. 21:36) и поняла, что жаловаться на нехватку времени на молитву, на время с Богом, нечестно. Это просто обычный самообман и самоуспокоенности: не молюсь, потому мол, я очень-очень занята, некогда и вверх глянуть… Ложь!
В жизни каждого из нас есть минуты (или часы!) Ожидания: очередь за продуктами в «Сильпо», очередь в банке для оплаты квитанций, дорога в городском транспорте, даже ожидание во время приготовления пирога, тихое время, когда приходится просто полежать рядом с ребенком, чтобы он заснул. Есть такие дела, когда руки работают, а голова свободна — уборка, мытье посуды, рукоделие (вязание, вышивание и др.), приготовление пищи, наконец, мытье в душе, подъем в лифте на свой этаж … Сотни и сотни таких возможностей.
Это прекрасное подбрасывание щепочек и бревен в огонь веры своего сердца.
Конечно, только этого мало. Нам всем необходимо время посвящен, выделен только для Бога. Однако почему бы не превратить эти периоды ожидания на славу Господу, на молитву за мужа, за детей, за себя, за братьев и сестер, за родственников, на размышления над Его словом (можно не брать Библию в руки, а просто в памяти вспоминать определенные стихи, библейские изречения). Наконец, можно порой даже поразмышлять над словами христианской песни или над теми мыслями, которыми пастор делился в воскресенье.
Вот так вчера, сидя у дверцы духовки, вдыхая аромат творожной ватрушки, которая уже была почти-почти готова, я ожидала, чтобы вынуть ее, разрезать и с наслаждением почаевать вместе с мужем. И я подумала: «Господи, это ожидание напоминает мне, что так же с нетерпением я должна ждать Твое возвращение. Помоги мне каждый раз когда я жду, вспоминать, что в действительности я жду Твое возвращение за Своей церковью, я жду Твоего посещения в мое сердце. Приди, Господи, и наполни!..»
И я уже замечала, что когда ты начинаешь ждать Господа во время какого другого своего ожидания, скажем, в очереди, Бог Своим Святым Духом приходит раньше, чем твоя очередь добежит до конца. И ты уже платишь за покупки, прославляя Его в своем сердце, радуясь Его милости.
«Итак, если вы воскресли со Христом, то ищите горнего, где Христос сидит одесную Бога». (Кол. 3:1)«Берегите себя в любви Божией, ожидая милости Господа нашего Иисуса Христа, для вечной жизни» (Иуд. 1:21)
* * *
Оригинальный текст статьи (на украинском):
Роздумувала над важливістю безперервної молитви (згідно з віршами «Безперестанку моліться!» (1Сол.5:17), «Тож пильнуйте, і кожного часу моліться…» (Лук. 21:36). І зрозуміла, що нарікати на нестачу часу на молитву, на час із Богом, НЕЧЕСНО. Це просто звичайнісінький самообман і самозаспокоєння: не молюсь, бо мовляв, я дуже-дуже заклопотана, нема коли й угору глянути… Брехня!
У житті кожного з нас є хвилини (або й години!) очікування: черга за продуктами в «Сільпо», черга в банку для проплати квитанцій, дорога в міському транспорті, навіть очікування на приготування пирога, тихий час, коли треба просто полежати поруч з дитиною, щоб вона заснула. Є такі справи, коли руки працюють, а голова вільна — прибирання, миття посуду, рукоділля (в’язання, вишивання та ін.), приготування їжі, зрештою, миття в душі, підйом у ліфті на свій поверх… Сотні й сотні таких можливостей.
Це прекрасне підкидання трісочок і колод у вогонь віри свого серця. Звісно, тільки цього мало. Нам усім необхідний час посвячений, виокремлений лише для Бога. Однак чом би не перетворити ці періоди очікування на славу Господу, на молитву за чоловіка, за дітей, за себе, за братів і сестер, за родичів, на роздуми над Його словом (можна не брати Біблію до рук, а просто в пам’яті згадувати певні вірші, біблійні вислови, зрештою, можна часом навіть пороздумувати над словами християнської пісні або над тими думками, які висловлював пастор в неділю).
Ось так вчора, сидячи біля дверцят духовки, вдихаючи аромат сирної ватрушки, що вже була майже-майже готова, я очікувала, щоб вийняти її, розрізати і з насолодою почаювати разом із чоловіком. І я подумала: «Господи, оце очікування нагадує мені, що так само з нетерпінням я маю чекати на Твоє повернення. Допоможи мені щоразу, коли я на щось чекаю, згадувати, що насправді я чекаю на Твоє повернення за Своєю церквою, я чекаю на Твій прихід у моє серце. Прийди, Господи, і наповни!…».
І я вже помічала, що коли ти починаєш чекати на Господа під час якогось іншого свого очікування, скажімо, в черзі, Бог Своїм Святим Духом приходить раніше, ніж твоя черга добіжить до кінця. І ти вже платиш за покупки, прославляючи Його в своєму серці, радіючи Його ласці.
Кол. 3:1
«Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці».
Юд.1:21
«Бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя».
Dimas
Згоден з вами час для коротких молитв це правильно нам лише здається що ми виділяємо для Бога достатьно часу але якщо вдуматись то Господь Бог виділяє нам набагато більше тож і ми повині старатися хай Господь Бог поможе вам Аминь.
strybunochka
до Dimas:
Щиро дякую!
Це щоденний вибір, щоденна боротьба між Духом і тілом.
Але надія в тому, що Бог Вірний здійснювати Свою роботу в нас, Він її почав, Він її провадить, Він підготує нас для входження на Весільну Вечерю…
Слава Йому!